Якось дорослий онук прийшов провідати діда. Почав старий його про справи розпитувати, але внук був неговірким. Усе відмовчувся та лише тяжко зітхав. 

- Ти виглядаєш втомленим, немов прожив важке життя, - зауважив дід.

- Ти правий, у моєму житті немає нічого доброго, - зітхнув онук, - у моїй фірмі неприємності, я потрапив у досить складну ситуацію, а знайти вихід ніяк не можу. І так пробував, і так, і все ніяк не виходить!

   Коли онук прийшов у гості до дідуся наступного разу, він був усе такий же невеселий і задумливий. 

- Я приготував подарунок, щоб розвіяти твій смуток, - сказав дідусь. - Та от проблема: поклав його в ящик секретера, та забув у який.

  А слід сказати, що секретер у діда був старовинний, із безліччю відділень, дверцят та потаємних шухлядок.

 - О, не біда, я швидко його знайду, - усміхнувся онук і почав відчиняти одні дверцята за іншими, старанно заглядаючи і всі шухлядки та відділення. Незабаром подарунок знайшовся.

- Ось бачиш, я ж казав, що все одно знайду! - вигукнув онук, дістаючи подарунок, до якого була прикріплена листівка.

   У ній було написано: "У житті багато дверей, і лише за одними - подарунок долі. Мудрі кажуть: "Слід постукати в сім дверей, щоб одні відчинилися".