Одного разу в двері до Учителя постукав подорожній. Він мав виснажений, втомлений вигляд, було помітно, що йому довелося подолати довгий шлях, тож Учитель запросив його в дім. Гість сів за стіл навпроти Учителя і мовчки дивився, як той читає книжку. Приблизно через годину гість сказав:

    - О, Великий Учителю, я йшов багато місяців, щоб зустрітися з тобою і почути відповідь лише на одне питання: "Що найважливіше у людини, що варто розвивати насамперед?".

    - Голова, - відповів Учитель.

   - Великий Учителю, чому "голова"? Що ти маєш на увазі? - здивувався гість.

  - По-перше, не називай мене великим, - сказав Учитель. - А по-друге, якщо б ти думав головою, а не ногами, то не йшов би стільки тижнів. Ти написав би мені листа...