Це був звичайний ранок, коли приблизно о 8.30 старенький чоловік років 80-ти прийшов до лікаря на прийом. Було помітно, що він дуже поспішає. Чоловік сказав тремтячим від хвилювання голосом, що у нього важлива справа о 9.00 ранку.

    Лікар попросив його зайняти чергу, сказавши, що зможе прийняти його не раніше ніж за годину. Однак, спостерігаючи, з яким сумом в очах старий раз у раз поглядав на стрілки годинника, вирішив прийняти його позачергово.

    Закінчивши маніпуляції, лікар не втримався від питання:

   - У Вас, напевно, призначена дуже важлива зустріч, якщо Ви зараз так поспішаєте?

   - Не зовсім так, - відповів чоловік. - Мені потрібно встигнути до лікарні погодувати мою хвору дружину.

   І літній чоловік розповів, що у його дружини, на жаль, виявили хворобу Альцгеймера.

   - То вона, мабуть, буде дуже хвилюватися, якщо Ви спізнитеся?

  На цілковите здивування лікаря, чоловік відповів, що дружина не впізнає його останні п'ять років.

  - Вона навіть не знає, хто я їй такий, - похитавши головою, додав він.

  Здивований лікар вигукнув:

  - І Ви все одно ходите туди щоранку, незважаючи на те, що вона навіть не знає, хто Ви?

  Він усміхнувся і, по-батьківськи поплескавши лікаря по руці, відповів:

  - Так, вона не знає хто я. Зате я знаю, хто вона.

Що на вашу думку, означає вислів Бернара Грассе: "Любити - означає перестати порівнювати?"