Шос

  Шостий-сьомий роки життя дитини харак­теризуються назріванням протиріччя між зрос­таючими інтелектуальними можливостями і «дитячими» видами діяльності. Це протиріччя поширюється і на особистісну сферу. Першокласник прагне стверджуватись у таких видах діяль­ності, які підлягають суспільній оцінці. У дитини з'являється сензитивність до мораль­но-психологічних норм і правил поведінки, го­товність до оволодіння засобами систематично­го навчання.

     Психологічна готовність є необхідною, але не достатньою умовою успішної адаптації до шкільного життя. Є чимало дітей, які все ж таки не можуть «вжитися» в нову роль. Вони часто скаржаться на нездоров'я, перебувають у при­гніченому настрої, не повністю засвоюють на­вчальний матеріал, не мають близьких друзів, знають на ім'я та прізвище не всіх однокласників тощо.

    Причинами шкільної дезадаптації частіше є неправильні методи виховання в сім'ї або пору­шення системи стосунків у школі. До виховних помилок батьків належать:

• надмірно завищені сподівання щодо на­вчальної успішності дитини, внаслідок чого будь-яка невдача сприймається нею неадекват­но;

• розмови про вади вчительки або недоліки школи замість акцентування уваги дитини на приємних моментах;

• часті конфлікти з приводу навчання дити­ни, після чого все, пов'язане зі школою, втрачає для неї щонайменшу привабливість.

    Для того, щоб школа стала справді рідною домівкою, місцем, куди хочеться бігти із задоволенням, батькам необхідно набратися терпіння і правильно розрахувати свої сили та допомогу власній дитині. Поради для покращення процесу адаптації першачка Ви можете знайти у рубриці "Батьківський помічник"...