ВДАЛО ОБРАНА ПРОФЕСІЯ — ЩАСЛИВА ДОЛЯ

Справжні складові щастя: мати, чим зайнятися, що любити і на що сподіватися.

А. Галіерс

Мета: актуалізація процесу професійного самовизначення, формування вміння проявляти активність щодо професійного самовизначення, моделювання образу бажаного професійного майбутнього.

Хід заняття

1. Розминка. Вправа «Азбука професій».

Клас ділиться на три групи, які за дві хвилини повинні записати на аркушах назви професій на задані букви.

2. Вправа «Машина часу».

Уявіть, що ви перенеслися на декілька років уперед.

•  Яким уявляєте своє професійне майбутнє? Де і ким працюєте? Опишіть свій робочий день.
• Які стосунки склалися з колегами? Чи все вас влаштовує? Які перешкоди вам довелося здолати (опанування спеціальності, пошук роботи), яким чином?
• Хто та як допомагав вам у здійсненні ваших планів? Які особисті риси і навички дозволили вам реалізувати свої професійні плани?

Якщо вам вдалося хоча б подумки відповісти на запитання, подумайте:

• чи реально здійснити цей образ майбутнього;

• чи варто витрачати час і енергію на його здійснення;

• чи справді ви хочете реалізувати свій план.

Візуалізація — перший крок до здійснення вашої мети. Але це не означає, що, створивши собі образ бажаного професійного майбутнього, ми будемо очікувати на його здійснення. Кожному треба наполегливо працювати, щоб його мрії перетворилися на реальність. Допомога близьких — це добре, проте краще, якщо людина сама творить своє життя.

3. Читання притчі «Горобець і курка».

Розговорились якось горобець і курка. Горобець сидів на кам’яній огорожі, а курка походжала внизу.

—          Послухай, тобі не набридло все ходити і дзьобати зерно? — запитав горобець. — Адже ти літати розучилася!

—          Неправда! — образилася курка. Вона щосили замахала крилами і видерлася на огорожу.

—          А ось скажи, не набридло тобі все літати і стрибати? Живи з нами у курнику. Хазяйка підсипатиме зерно в твою годівницю — дзьобай, не знаючи турбот.

Раптом подув сильний вітер. Курка вчепилася лапами за огорожу, але не змогла втриматися і злетіла вниз. А горобець випростав крильця, політав навкруги та й знову сів на огорожу.

—          Тепер бачиш, — сказав він, — ти велика і сильна, але сподіваєшся в житті тільки на годівницю. Ось і в польоті хотіла спертися на кам’яну стіну, а я сподіваюся тільки на свої крила, і в житті сам собі опора.

(Учні висловлюють свої думки та враження з приводу прочитаного.)

Більшість людей усе життя про щось мріють. Ці мрії швидкоплинні, як вітер. У них бракує енергії та сил самим формувати свою долю. Таких людей приблизно 70 %.

Значно менше тих, хто перетворює власні мрії на пристрасні бажання. Вони постійно хочуть чогось одного, але нічого не роблять, щоб здійснити свої бажання — таких приблизно 10 %.

Ще менше тих, хто перетворює бажання на надії. Такі люди час від часу роздумують над тим, що могли б зробити, аби здійснити бажання. Я вважаю, таких людей близько 8 %.

Люди, котрі змогли повірити у здійснення своїх бажань, складають 6 % від загальної кількості.

Зовсім мало тих, хто дозволив своїм бажанням, надіям перетворитися на нав’язливу ідею, а потім і у віру. Їх приблизно 4 %.

Тих, хто поглинений своєю ідеєю, хто виробив конкретний план її здійснення, зробив усе, аби втілити його в життя, — 2 % населення.

Це не означає, що саме ці 2 % щасливі і задоволені своїм життям. Тут немає нічого геніального або видатного. Просто вони обрали такий шлях і пройшли ним до кінця. Я бажаю вам, щоб ви увійшли до цього «Клубу 2 %».

Спробуємо перевірити, чи зробили ви певний крок у цьому напрямку.

4. Самодіагностика «Мій шлях широкий».

Уважно прочитайте кожне твердження і висловіть свою згоду («+»), якщо вважаєте його правильним стосовно себе. Якщо ви не погоджуєтеся, поставте відповідну позначку («-»).

1.           Я думаю, що люди, з якими я спілкуюся, вважають мене впевненою в собі людиною.

2.           Розпочинаючи роботу, я звик аналізувати умови, в яких мені необхідно буде працювати.

3.           Після виконання будь-якої роботи я звик оцінювати не лише кінцевий результат, але й той, що отримую в процесі роботи.

4.           Я схильний відмовитися від задуманого, якщо іншим здається, що я розпочав не так.

5.           Навіть при виконанні відповідальної роботи мені не потрібен чийсь контроль.

6.           Я однаково старанно виконую як цікаву роботу, так і ту, яка мене не зацікавила.

7.           Для успішного виконання відповідальної роботи я потребую стороннього контролю.

8.           Як правило, мій день минає безсистемно (немає чіткого розпорядку, розподілу роботи, часу).

9.           Якщо є вибір, я віддаю перевагу роботі менш відповідальній, але й менш цікавій.

10.         Після завершення будь-якої роботи я звик обов’язково перевіряти, чи правильно її виконав.

11.         Я обов’язково повертаюсь до розпочатої справи, навіть коли мене ніхто не контролює.

12.         Сумнів в успіху нерідко змушує мене відмовитися від справи.

13.         Мені часто бракує наполегливості для досягнення мети.

14.         Мої плани ніколи не розходяться з моїми можливостями.

15.         Як правило, будь-які рішення я приймаю, тільки порадившись із кимось.

16.         Часто мені буває важко змусити себе зосередитись на якомусь завданні чи роботі.

17.         Коли я захоплений певною справою, мені буває складно переключитися на виконання іншої.

18.         Я схильний відмовитись від роботи, що мені не вдається.

Інтерпретація результатів

За кожне «так» у твердженнях 1, 5, 11, 14 та «ні» в усіх інших поставте собі по 1 балу. Підрахуйте суму.

0—3 бали. Ви і зараз сумніваєтесь, чи правильно обрали саме цю професію. Вам буває важко самому об’єктивно оцінити результат своєї діяльності (знаходити помилки, шукати шляхи їхнього виправлення). Сміливо звертайтеся по допомогу до батьків, друзів, учителів, психолога. Дозвольте їм тимчасово брати на себе роль вашого контролера. Розвивайте наполегливість і цілеспрямованість, а бажання та воля вам у цьому допоможуть. Лише так ви знайдете себе в своїй діяльності.

4—6 балів. Ви не сумніваєтеся у виборі своєї професії. Успішно справляєтеся з добре знайомою роботою, намагаєтесь виконувати її якомога краще. Впевненість у власних силах допоможе вам так само добре впоратися зі складними й відповідальними завданнями. Довіряйте своїм учителям — вони передадуть вам свої знання та вміння, яких вам поки що бракує. Наполегливість і критичність, що успішно розвиваються у вас, допоможуть правильно оцінювати свої можливості. Ви обов’язково станете фахівцем своєї справи.

7—18 балів. Ви впевнені, що вибрали саме ту професію, яка вам потрібна. У вас добре сформовані такі риси характеру, як цілеспрямованість, зібраність, самостійність, здатність критично оцінювати власну діяльність. Ви вмієте знаходити кращі шляхи для вирішення складних завдань. Упевненість у своїх силах, відповідальність за виконувану роботу, намагання зробити її дуже добре розвинули у вас звичку аналізувати причини невдач та успіху в роботі, вміння приймати правильне рішення. Саме ці риси сформують із вас кваліфікованого фахівця, цілком готового до трудової діяльності.

5. Моя думка.

А. Чехов так пише про своїх героїв: «Нездара учений, тупоголовий, прослужив 24 роки, не зробивши нічого хорошого, дав світу десятки таких же нездар-учених, як і він сам. Таємно ночами він переплітає книжки — це його справжнє покликання. До нього ходить палітурник, любитель ученості. Таємно ночами займається наукою».

- Що ви можете сказати про цих людей?

- Чи щасливі вони у своїй професійній діяльності?

- Який вихід вони знайшли з ситуації, що склалася?

- Чи хотіли б ви бути схожими на них?

6. Вправа «Лотерейний білет».

Вправа показує учням наслідки випадкового вибору професії, допомагає зрозуміти необхідність активних дій із її вибору.

Вам потрібно написати на окремих картках назви професій (чи видів діяльності), якими хочете займатися впродовж життя. Заповніть від 1 до 3 карток. Далі ми перемішаємо всі картки, і кожен із вас витягне випадково лише одну (як лотерейний білет). Потім обговоримо результати.

Учасник витягує з пачки випадково одну картку з назвою професії. Ведучий просить встати тих, хто витягнув картки з професією, яку сам же і вибрав (написав на картці). Зазвичай таких учасників 1—2, а буває, що взагалі ніхто не піднімається.

Ведучий просить групу підрахувати відсоток тих, кому пощастило, кому доля випадково подарувала професію, яку він сам хотів. Далі ведучий записує підраховану цифру (у відсотках) на дошці, просить групу зробити самостійний висновок.

Зазвичай висновок очевидний — «на долю сподівайся, але й на себе розраховуй». Треба навчитися робити більш осмислені дії при виборі професії. Далі деякі учасники, за бажанням, можуть розповісти групі, що станеться з їхнім життям, якщо доля подарує їм професії, які вони витягли в грі.

Людина за своє життя може не один раз поміняти професію, тому що міняється вона сама, змінюється ринок праці — одні професії відходять у минуле, з’являються інші. Головне — любити те, чим займаєшся. А для цього слід прийняти виважене рішення.

7. Рекомендації «Сім кроків прийняття виваженого рішення».

1.           Скласти список відповідних професій.

2.           Скласти перелік вимог вибраної професії:

• майбутня сфера занять;

• життєві цілі та цінності;

• мої сьогоднішні нагальні проблеми;

• реальне працевлаштування за фахом;

• бажаний рівень професійної підготовки;

• мої схильності і здібності;

• бажані зміст, характер та умови роботи.

3.           Визначити значущість кожної вимоги.

4.           Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій.

5.           Підрахувати і проаналізувати результати.

6.           Перевірити результати.

7.           Визначити основні практичні кроки до успіху.

8. Рефлексія. Обговорення цитати.

«Щоб знищити людину, потрібно зовсім небагато: варто лише переконати її в тому, що справа, якою вона займається, нікому не потрібна» (Ф. Достоєвський).

9. Зворотний зв'язок.

- Що нового ви дізналися на занятті?

- Що найбільше сподобалося?