Заняття 3.

Тема: Вчимося розуміти дітей.

Мета: надати батькам інформацію про правила дипломатичного спілкування з дітьми; ознайомити з рівнем адаптації їхніх дітей до навчання (за результатами дослідження адаптації першокласників); ознайомити із методами підтримки дитини шляхом підвищення самоповаги; через групову роботу забезпечити активну участь і взаємодію батьків між собою та з учителем; надання рекомендацій.

Хід заняття

1.Вступне слово психолога.

Школа з перших днів ставить перед дитиною низку завдань. Їй необхідно успішно опанувати навчальну діяльність, засвоїти шкільні норми поведінки, долучитися до життя у класному колективі, пристосуватися до нових умов розумової праці та режиму.

Готовність дитини до школи залежить передусім від батьків. Тому ми продовжуємо співпрацювати у досягненні ВІДПОВІДАЛЬНОГО БАТЬКІВСТВА. Психологічна готовність, передусім, - це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності!

2. Вправа «Емоція по колу».

Мета: створення психологічного комфорту, налаштування на роботу.

Учасники сідають у коло, кожен по черзі за допомогою міміки передає якусь емоцію, усі інші один за одним її повторюють. Вправа закінчується, коли всі учасники передадуть свої емоції.

Запитання для обговорення:

—  Чи легко було придумати та передати власну емоцію?

—  Чи важко було відтворювати чужі емоції?

— Що ви відчували, коли передавали позитивну емоцію?

—А коли негативну чи нейтральну?

3.Вправа «Згода, незгода, оцінка».

Мета: ознайомити батьків із дипломатичним спілкуванням через групову роботу.

Учасники об'єднуються у три групи. Кожній групі дається аркуш паперу та картка з варіантом завдання.

1. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте згоду до дій вашої дитини.

2. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте незгоду з діями вашої дитини.

3. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте оцінку дій або вчинків дитини.

На виконання завдання виділяється 5 хв.

Після цього кожна група по черзі демонструє результати своєї роботи.

Висновок.

— Які вирази можна використати, спілкуючись дипломатично з дитиною?

4.Ознайомлення батьків з результатами дослідження адаптації першокласників.

Мета: ознайомлення з результатами дослідження; надання рекомендацій для покращення адаптації.

Психолог ознайомлює батьків з результатами адаптації (індивідуальні результати залишає на індивідуальні консультаційні зустрічі з батьками).

Поради щодо режиму дня

1. 12 годин сну з урахуванням обіднього (1 – 1,5 год.) для поновлення сил.
2. Після школи не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2- 3 години відпочинку. Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
3. Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та підтримка («Не хвилюйся, все вийде», «Давай розбиратися разом», «Я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках («Не дарма з письма в тебе одні «2» та «3»).
4. Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв занять необхідні 10-15 хв «перерви».

Якщо ви будете дотримуватися вищевказаних побажань у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою і спокійною.

5.Тест «Що ви відчуваєте?».

Мета: самодіагностика; розвивати уміння розуміти власних дітей.

1.   Як часто ви себе хвалите?

2.   Чи подобається вам, коли вас хвалять?

3.   За що можна хвалити?

4.   Чи легко вам себе хвалити?

5.   Що ви відчуваєте, коли вас хвалять?

—  Згадайте свої будь-які досягнення, навіть скромні заслуги.

—  Кожну зроблену справу, якою ви можете пишатися.

—  Людей, яким ви допомогли.

-    Що ви відчуваєте?

Висновок: психолог повинен підвести батьків до розуміння похвали дітей за виконану роботу, доручену справу, гарну оцінку тощо. Не скупитися на похвалу, що це підвищує самооцінку дитини.

6.Робота з деформованими висловами.

Завдання для двох груп.

На картках поділені на дві частини речення-вислови. Ваше завдання правильно сполучити початок і кінець речення та прочитати їх

1.Якщо дитина відчуває заохочення, вона пізнає свою вартість.

2.Якщо дитина живе серед похвал, вона пізнає вартість інших.

3.Якщо дитина знаходить визнання, вона буде задоволена собою.

4.Якщо дитина живе у довірі і приязні, вона знайде в житті любов.

7. Вправа «Ярлики».

Мета: формувати поняття дипломатичного спілкування; розвивати через групову роботу врівноваженість під час розмови з дітьми у різних ситуаціях, емпатію, толерантне відношення до власних дітей та її однолітків.

Батьки об'єднуються у три групи. Кожному одягається на голову «корона» з написами: «Усміхайся мені», «Будь похмурим», «Корчи мені гримаси», «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років», «Підбадьорюй мене», «Кажи, що я нічого не вмію», «Жалій мене», так, щоб батьки не бачили, що на ній написано. Після цього кожній групі дається завдання розіграти ситуативну вправу, але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні».

Ситуації:

1.   Ваша дитина просить піти з нею у парк, а ви не у настрої.

2.   Ваша дитина спілкується з друзями, які вам не подобаються.

3.   Дитина просить купити їй щось, що ви не в змозі.

Через 7—10 хвилин усі, не знімаючи «корони», відповідають на запитання:

— Чи сподобалося вам, коли, з вами спілкувалися таким чином?

Після того, як усі бажаючі висловилися,  пропонується зняти «корони» і вийти зі своїх ролей.

Завдання для обговорення.

—  Чим у реальному житті можуть бути «корони»?

—  Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

— Як часто ми зустрічаємося із ситуаціями навішування ярликів?

—  Як дитина реагує на ярлик?

—  Як можна змінити уявлення людини про вас?

—  Чи легко позбутися ярлика? Як це зробити?

8.Вправа «Емоційний ланцюжок».

Мета: зворотній зв’язок, узагальнення позитивного настрою від заняття.

Усі батьки стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання.

9.Підсумок.

Психолог розповідає притчу без коментарів для роздуму батьків.

Колись давно у стародавньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий Мандарин. Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про власний розум і спогадів про минулу зустріч з імператором. Так ішли дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов усією країною розголос, що неподалік од кордону з'явився чернець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той розголос і до нашого Мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною на світі!? Але вигляду нікому про своє обурення не подав, а запросив ченця до себе у палац Сам же задумав обдурити його: «Я візьму у руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене у руках — живе чи мертве? І якщо чернець скаже, що живе, я роздушу метелика, а якщо мертве, випущу його...». І ось настав день зустрічі. У розкішній залі зібралося багато людей, усім хотілося подивитися двобій найрозумніших людей на світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, Мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю у руках, — живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Все у твоїх руках!». Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вас залежить, чи буде взаємодія з вашими дітьми яскравою, плідною, чи навпаки.