Толерантність у нашому житті. Залишайся людиною!

Мета: сформувати в учнів чітке уявлення про толерантність; стимулювати уяву учнів у пошуках власного розуміння толерантності; розвивати навички спілкування з іншими людьми, взаємодії з ними на основі співчуття, співрозуміння, доброзичливості.

Епіграф до тренінгу: «Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості».

Г. Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст

Хід заняття

1. Вступне слово.

Сьогодні ми з вами проведемо виховну годину на дуже цікаву тему,  а яку ви дізнаєтеся трохи пізніше. Спочатку невеличке завдання:

• Складіть руки в замок. Подивіться чи всі однаково це зробили?
• Підніміть руки ті, у кого є старший брат;
• Хто любить лимони;
• Хто їздив на поїзді.

Молодці! А тепер подумайте  і скажіть, який висновок ми можемо зробити після виконання цих вправ?

А як же нам такими різними жити, навчатися, працювати разом та ще  й не сперечатися одне з одним?

Треба бути толерантними оди до одного.

А що таке толерантність, як бути толерантною людиною – ви сьогодні і дізнаєтесь. Вам необхідно бути уважними, спостережливими, тому що в кінці нашої роботи вам треба буде відповісти на запитання: яку людину ми називаємо толерантною і чи потрібно взагалі бути толерантним?

2. Вправа „Комплімент”

Мета: розвивати навички спілкування, формувати позитивну самооцінку

Як ви розумієте слово „комплімент”? (Комплімент – це приємне схвальне зауваження на чиюсь адресу, похвала)

- Чи часто ви чуєте похвалу на свою адресу?

- Подумайте, чи є у вас привід похвалити товаришів, знайти гарні слова для кожного з них?

(про зовнішність: „Яке в тебе чудове волосся!”, „Твої очі голубі як небо!”, „У тебе дуже мила посмішка!”, „Видно, що ти займаєшся спортом. Ти завжди зібраний і підтягнутий!”, „На тебе завжди приємно подивитися!” про справи: „Мені дуже подобається, як ти в’яжеш”, „Де ти навчилася так чудово плести з бісеру?”, „Ти малюєш, наче художник”, „Де ти навчився так чудово танцювати?”, „Я б із задоволенням навчився грати на гітарі, так як ти”…)

- Отже, спробуємо. Кожен повернеться до свого товариша, який сидить ліворуч і скаже комплімент. Тільки будьте щирі! Придивіться до друзів, і ви побачите: у кожного є чому повчитися!

Запитання для обговорення:

- Яке враження справила на вас ця вправа?

- Чи було складно говорити комплімент?

- Що ви відчували, коли комплімент говорили вам?

- Як ви вважаєте, для чого ми виконували цю вправу?

- Я, надіюсь, що після сьогоднішнього заняття, ви кожного дня , будете говорити один одному компліменти.

3. Вправа «Мій образ»

Тренер роздає всім учасникам аркуші А4, на яких кожному потрібно намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет, будь-що). Слід наголосити, що вміння малювати тут не важливе.

Коли всі виконають завдання, ведучий пропонує кожному по черзі розповісти про власний образ.

Після закінчення презентацій створюємо «галерею портретів» учасників.

- А тепер погляньмо на нашу галерею. Подумайте і скажіть, який висновок ми можна зробити після виконання цієї вправи? (Усі люди різні.)

- А як же нам, таким різним, жити, навчатися й працювати разом, та ще й не сперечатись одне з одним? (Потрібно бути толерантними одне до одного.)

4. Розповідь «Толерантна людина»

Поняття толерантності вперше почали вживати у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник і філософ Вольтер писав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів – як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросерде ставитись до інших. В арабському світі толерантність - це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персицькому - ще й здатність до примирення. В українців – це здатність бути стриманим, стійким, сприймати інших такими, як вони є.

Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають власної відповідальності на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори - чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору. Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами - особлива риса толерантної людини.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе.

5. Релаксація «Подорож на хмаринці» (Під музику)

Сідайте зручно і заплющте очі. Двічі або тричі глибоко вдихніть і видихніть…

Я хочу запросити вас у подорож на хмаринці.

Стрибніть на білу пухнасту хмаринку, схожу на м’яку гору пухких подушок. Відчуйте, як зручно влаштувалися на цій великій і м’якій подушці – хмаринці.

Зараз почнімо подорож. Ваші хмаринки повільно піднімаються у синє небо. Ви відчуваєте легкий вітерець. Тут, високо в небі, все спокійно, тихо.

Нехай хмаринки перенесуть кожного з вас у таке місце, де ви почуватиметеся щасливими.

Спробуйте подумки «побачити» це місце якомога точніше. Тут ви відчуваєте себе спокійними і щасливими, тут може статися будь – яке диво…

Тренер робить паузу на 30 секунд.

Тепер ви знову на своїх хмаринках, які везуть вас назад, на ваші місця в класі. Злізайте з хмаринок, подякуйте їм за те, що вони вас покатали.

Спостерігайте за тим, як повільно вони тануть у повітрі…Потягніться, випростайтесь і знову будьте бадьорими, свіжими і уважними.

6. Колаж «Ознаки толерантної людини».

- Зараз, ми з вами, створимо портрет толерантної людини. Напишемо на цих пелюстках квітки ознаки, якою ж повинна бути толерантна людина. (Учні пишуть на пелюстках квітки ознаки).

7. Рефлексія.

Наше заняття завершується, і ми прощаємося. Подякуймо оплесками собі, своїм однокласникам, гостям за те, що вони були тут разом із нами і продемонстрували неабияку толерантність у спілкуванні між собою. А закінчити годину нашого спілкування я хочу словами німецького поета Гете: «Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна». А у подарунок для вас в мене є ось така закладинка для книги, яка вам буде нагадувати про тему нашої сьогоднішньої розмови.